Манія піару
« Політичний піар в Росії клієнтів як і раніше дурять | Піар - справа стратегічна »
Журналістові в провінції платять, як правило, мало і неакуратно. Йому доводиться одягатися в страшні сірі кольори, носити незручне взуття, вироблене в країнах «третього світу», є китайську локшину, пити підроблений коньяк у свята і погано очищену горілку в буденні дні. Жахливий побут журналіста.
Вранці крізь дощ, сніг, вітер і тернії йде він в редакцію, де ситий і мудрий редактор голосно і люто питає його: «Де матеріал?». А навколо товпляться ушлиє колеги, які вже розібрали самі ласі газетні площі, зайняли найсмачніший ефірний час, вже подзвонили всім джерелам журналіста і вже зробили всі цікаві матеріали на всілякі теми.
Журналіст лягає спати, заливаючись п’яними сльозами в подушку, і думає: «Господи! За що?! І де ж грошей узяти?»
Політику в провінції теж платять абсолютно не ті гроші, на які він сподівався, йдучи в політику. Йому доводиться носити тісні костюми і ріжучі шию краватки. Він не може посидіти на лавці і випити пивце. Він не може із задоволенням пробігтися по парку і вдихнути свіжій хвої. Йому не можна вітатися з ким потрапило.
Йому не можна є ніде, окрім дорогих ресторанів, і їздити на вітчизняному автомобілі (або, навпаки, на дуже дорогому автомобілі). Коли йому хтось дзвонить, він не радіє, а відразу починає боязко думати: «А чого це він мені дзвонить? Чого цьому виродкові треба?».
Політик живе в стані безперервної неврастенії, що розривається думками про втрату мандата або посади, і побоюваннями за збереження свого іміджу.
В якийсь момент ці два нещасні серця - журналіст і політик - зустрічаються в часі і просторі, томімиє жаданням недоступних задоволень. Як правило, ця зустріч відбувається в солодкий час передчуття виборів, званий у вузьких кругах «часом золотих жнив».
Tags: імідж, гроші, журналіст, момент, політика, прес, час
PR
Схожі записи
- Квітневі тези (26.02.2009)... "СВІТЛІ ЧАСИ" Щасливою ерою політичного консалтингу був період з 1991 по 1997 рік. До того про цю професію і про подібні послуги клієнти не знали взагалі. Цікаво, що після завершення вказаного періоду клієнти, що дізналися багато що і про професію, і про послуги, стали вважати, що ...
- Політконсалтінг або агитпроп (25.02.2009)... А чи часто ви засмучуєте кандидатів, повідомляючи, що їм в передвиборну кампанію лізти не варто? - Приблизно відсотків двадцять після наших досліджень дізнаються, що у них шанси невисокі. Це небагато. Все ж таки до нас приходять люди, у яких є якісь підстави брати участь у виборах. Наприклад, адміністративний ...
- Технлогиі політики (05.04.2009)... Всі вони заслуговують уваги. Всіма ними цікавиться хай нечисленна, але вельми активна і обізнана аудиторія. А головне - автори, перу яких належать пропоновані Вашій увазі роботи, пишуть про те, чим займалися і займаються наочно. Ми - одночасно і політологи, і «політтехнологи». Хтось скаже, що це не дві професії, а одна - і помилиться. Не ...
- Політконсультірованіє напередодні другої технологічної революції (14.03.2009)
... Інші варіанти задоволення потреби у власній значущості у сфері політики виявилися доступними небагато чим. У результаті ознаками виборчих кампаній стала їх надзвичайна дорожнеча і необхідність “рихтувати” образи новорусськіх громадських діячів мало що що розуміють у владі і готових завжди наламати дрів навіть у власній виборчій кампанії. Політикам, народженим в період демократичної “бурі і натиску” (1987-1991) довелося ... - Про красу політичних інтернет-технологій (21.03.2009)... Саме вони і є аудиторією, що складається з груп користувачів, сайтів, що формуються навколо, або «груп» сайтів, присвячених тим або іншим темам або проблемам. Ця «цільова» аудиторія і представляє найбільший інтерес для тих, хто прагне до того, щоб повідомлення досягло певної цільової групи і вплинуло на рішення її членів. ПЛЕСКІТ ПОДІЙ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ МОРІ ...
